Відповідність між інтенсивностями сильних емісійних ліній у спектрі зони H II та її хімічним складом
1Мелех, БЯ, Пілюгін, ЛС, Коритко, РІ 1Львовский национальный университет им. Ивана Франка, Львов, Украина |
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2012, 28(4):56-75 |
Язык: російська |
Аннотация: Метод визначення вмісту важких елементів у зонах Н ІІ (метод сильних ліній) базується на припущенні, що деякі з вибірок інтенсивностей сильних емісійних ліній у спектрах зон H II можуть служити індикаторами металічності і електронної температури в туманності. Розглядались три вибірки сильних ліній: вибірка A (лінії R3, R2, N2 і S2 ), вибірка B (лінії R3, R2 і N2), вибірка C (лінії R3, N2 та S2). Інтенсивності сильних ліній пронормовані на інтенсивність лінії Hβ. Ми дослідили ці набори на наявність однозначної відповідності між інтенсивностями сильних емісійних ліній у спектрі зони H II та її хімічним складом. Для цього розраховано детальну сітку моделей зон H II. Показано однозначну відповідність між хімічним складом туманності та інтенсивностями ліній вибірок A і C. У випадку вибірки ліній B однозначна відповідність зникає для 5 % зон H II; моделі зон H II з суттєво відмінними значеннями кисню та азоту можуть мати близькі інтенсивності ліній вибірки B. Тому варіанти методу сильних ліній (калібровки) з використанням вибірок A і C надійніші, ніж калібровки, що базуються на вибірці B. |
Ключевые слова: індикатори металічності, вміст важких елементів |