Звертається увага на те, що в роботі [Rosenbush V. K. et al. // Astrophys. J.—1997.—487, N 1.—P. 402—414] при порівнянні модельно розрахованих та спостережних піків поляризації галілеєвих супутників Юпітера біля опозиції використовувалися не зовсім достовірні дані про положення площини поляризації. Висловлюється припущення, що цей пік може формуватися інтерференцією світла не на близько розташованих частинках, а на відповідно орієнтованих мікротріщинах.