Показано, що при оцінюванні альбедо астероїдів найменш надійним є використання даних про максимальний ступінь від’ємної поляризації. Для підвищення точності методу, в якому використовуються дані про нахил гілки додатної поляризації, значення коефіцієнта апроксимації має підбиратися для конкретного типу астероїдів. Така ж ситуація і в тепловому методі, коли для кожного типу має підбиратися своє значення фазового інтеграла q. Крім того, точність обох методів збільшиться, якщо при переході від до використовувати властиві лише конкретному типу фазової залежності блиску, включаючи й ділянку опозиційного ефекту. Моделювання в рамках модифікації Ірвіна — Яновицького тіньової моделі Хапке показало, що значення фазового коефіцієнта β (10° ≤ α ≤ 20°) та q лежать відповідно у межах: 0.016—0.030 і 0.6—1.0 (для астероїдів Е-типу); 0.026—0.033 і 0.42—0.52 (М-, S-типи); 0.031—0.039 і 0.42—0.52 (С-тип).