Демонструється провідна роль глобальної міграційної течії (ГМТ) v_gmf = {v^R_gmf, v_gmf, v_gmf} в генерації змінного магнітного поля Сонця (v^R_gmf, v_gmf, v_gmf — радіальна, меридіональна і широтна складові швидкості ГМТ, які відповідають швидкостям радіальної варіації течії, просторово-часової варіації меридіональної течії і торсійних коливань). Введено до розгляду магнітний вектор H* = {H, H*}, названий «модельною біполярною групою плям» (H і H— меридіональна і азимутальна складові змінного магнітного поля Сонця). В результаті проведених чисельних розрахунків на основі моделі кінематичного динамо побудовано схему широтно-часового розподілу відносних амплітуд магнітних складових H і H на поверхні Сонця протягом 22-річного магнітного циклу. Знайдено, що відносні амплітуди мери-діонального і азимутального змінних полів залежать від геліошироти. Вони є максимальними у приекваторіальному поясі і зменшуються до мінімальних значень у навколополюсних поясах. У приекваторіальному поясі магнітний знак головної плями «модельної біполярної групи плям» збігається зі знаком радіального поля в навколополюсному поясі. Це відповідає співвідношенню спостережуваних знаків біполярних груп плям і навколополюсного поля у магнітному циклі Хей-ла. Разом з тим знаки біполярних груп плям на високих геліоширотах протирічать закону Хейла — Нікольсона. Очевидно, порушення полярностей магнітного вектора H* можна пояснити урахуванням результатів моделювання залежності постійного тороїдального магнітного поля від полярного кута, отриманих нами у попередніх дослідженнях. При цьому відхилення від закону Хейла — Нікольсона, мабуть, можна пов’язати з полярністю перших високоширотних біполярних груп плям нового циклу, які спостерігаються в кінці старих циклів.