Специфічний негравітаційний ефект і параметри осьового обертання астероїдів
| 1Казанцев, АМ, 1Казанцева, ЛВ 1Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна |
| Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2019, 35(4):60-70 |
| Start Page: Динаміка і фізика тіл Сонячної системи |
| Мова: російська |
Анотація: Виконано пошук додаткових аргументів на користь реальності специфічного негравітаційного ефекту у поясі астероїдів (НГЕ), виявленого понад десять років тому. Даний НГЕ викликає поступове збільшення великих півосей орбіт низькоальбедних астероїдів порівняно з великими півосями орбіт астероїдів з більшими альбедо. Таку специфічну дію НГЕ підтверджено розподілами альбедо по великій півосі для окремих сімейств астероїдів. Зміна великих півосей орбіт астероїдів головного поясу за рахунок НГЕ (da) доходить до 10–6 а. о. за 10 років. Фізичний механізм дії НГЕ близький до кометного. Тому знак величин da повинен залежати від напрямку осьового обертання астероїдів, а їхні абсолютні значення |da| — від періоду Р. Таке співвідношення між da і Р буде й у випадку дії ефекту Ярковского, але останній на 3-4 порядки слабший даного НГЕ. Сьогодні кількість астероїдів, для яких з точно встановлено напрямки осьового обертання, дуже мала. Тому для підтвердження реальності НГЕ були використані дані про періоди осьового обертання астероїдів. З бази МРС було відібрано понад 12 тисяч астероїдів головного поясу, для яких відомі періоди осьового обертання. Виконано чисельні розрахунки еволюції орбіт відібраних астероїдів на інтервалі від 2005 р. до 2016 р. і отримано відповідні значення da. Побудовано і проаналізовано залежності |da|(Р), які відповідають теоретичним залежностям на рівні вище 2σ. Для більш точних значень періодів обертання значущість залежності |da|(Р) збільшується, хоча кількість таких тіл більш ніж у два рази менша від загальної. Отриманий результат можна вважати ще одним підтвердженням реальності обговорюваного НГЕ. |
| Ключові слова: астероїд, негравітаційний ефект, період обертання |
References:
1. Kazantsev A. M. (2002) A simple method for numerical calculations of the evolution of orbits of near-Earth asteroids. Solar System Res. 36, № 1. P. 43—49.
2. Kazantsev A. M. (2007) Possible effect of spatial separation of bright and dark asteroids. Kinemat. Phys. Celest. Bodies. 23(6). 258—264.
https://doi.org/10.3103/S0884591307060037
3. Kazantsev A. M., Kazantseva L. V. (2008) On the residuals in asteroid catalogs and a possible nongravitational effect. Kinemat. Phys. Celest. Bodies. 24(5). 248—252. https://doi.org/10.3103/S0884591308050048
4. Kazantsev A. M., Kazantseva L. V. (2014) Additional criteria for identifying the aste¬roid families and confirmation of the effect of spatial separation of family members according to their albedos. Kinemat. Phys. Celest. Bodies. 30(5). 255—260. https://doi.org/10.3103/S0884591314050031
5. Kazantsev A. M., Kazantseva L. V. (2017) A specific nongravitational effect in the asteroid belt. Solar System Res. 51(6). 527—534.
6. Golubov O., Kravets Y., Krugly Yu. N., Scheeres D. J. (2016) Physical models for the normal YORP and diurnal Yarkovsky effects. Mon. Notic. Roy. Astron. Soc. 458(4). 3977—3989.
7. Masiero J. R., Mainzer A. K., Grav T., Bauer J. M., Cutri R. M., Dailey J., Eisenhardt P. R. M., McMillan R. S., Spahr T. B., Skrutskie M. F., et al. (2011) Main belt asteroids with WISE/NEOWISE. I. Preliminary albedos and diameters. Astrophys. J. 741(2). 20.
8. Spitale J., Greenberg R. (2001) Numerical evaluation of the general Yarkovsky effect: Effects on semimajor axis. Icarus. 149, № 1. P. 222—234.