Метою роботи є побудова основних кореляційних полів і відповідних регресійних залежностей для характеристик інфразвукового сигналу, згенерованого Липецьким метеороїдом. Космічне тіло вторгнулось до атмосфери Землі 21 червня 2018 р. о 01:16:20 UT. Початкова швидкість метеороїда становила 14.4 км/с, маса — близько 113 т, розмір — близько 4 м, а кінетична енергія дорівнювала 2.8 кт ТНТ. Згенеровані космічним тілом інфразвукові хвилі спостерігались у глобальних масштабах. Ці хвилі зареєстровані міжнародною системою моніторингу (IMS) ядерних випробувань, яка належить Організації за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBTO). Для обробки даних використовувались методи математичної статис-тики. Дослідження показали, що час запізнення інфразвукового сигналу збільшувався при збільшенні горизонтальної відстані від епіцентра вибуху метеороїда до станцій за лінійним законом. При цьому середня за всіма трасами швидкість приходу сигналу була близькою до 304...305 м/с. Швидкість приходу інфразвукового сигналу при збільшенні відстані спочатку достатньо швидко зменшувалась, а на відстанях 4.5...8.66 Мм флуктувала біля значення 302 м/с. Залежність тривалості інфразвукового сигналу від відстані була спадною за лінійним законом. Дисперсійне розширення сигналу було несуттєвим на відстанях 5...8 Мм. Середні значення періодів інфразвукового сигналу, які не залежать від відстані та які оцінено за різними регресіями, дорівнювали 6.28 ± 0.98 та 6.14 ± 0.76 с. Середнє значення початкової кінетичної енергії метеороїда, отримане з інфразвукових спостережень періоду коливань, становить 2.26...2.43 кт ТНТ, що несуттєво відрізняється від незалежних даних НАСА (2.8 кт ТНТ). Апроксимація швидкості приходу інфразвукового сигналу від синуса азимутального кута показала, що скориговане значення швидкості приходу сигналу становило приблизно 300 м/с, а середнє значення тропосферно-стратосферного вітру було близьким до 25...31 м/с. Аналіз кореляційних полів виявив стійкий статистичний зв’язок між спостережуваним та істинним азимутами джерела інфразвуку. Відмічено, що мала місце тенденція до збільшення рівня флуктуацій азимута при збільшенні відстані.