&Физика Солнца Bросійська Kсонячні спалахи, магнітне поле// Подаються попередні результати дослідження спалаху 29 березня 2001 р. балу X 1.7/IB. Ешельні зееман-спектрограми спалаху отримані на горизонтальному сонячному телескопі Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вимірювання поздовжнього магнітного поля B_∥ методом «центрів ваги» показало, що це поле за лініями Fe I λλ 630.25 і 630.15 нм збільшувалось перші вісім хвилин спалаху (до максимуму включно), причому систематично B_∥(630.25) > B_∥(630.15). Дослідження Стоксових профілів I та V ліній Fe I λλ 617.33 і 602.41 нм виявило певну кореляцію між флуктуаціями інтенсивності в «червоному» та «фіолетовому» крилах ліній та сусідньому спектральному континуумі. При цьому між флуктуаціями для Стоксового параметра I спостерігалась помірна позитивна кореляція (до значень r = +0.54, p α) вузлик спалаху проектувався на область з тісним контактом маломасштабних магнітних полів протилежних знаків і дискретним набором нарпруженостей, включаючи такі значення: ±0.1, +0.18, -0.55, -2.3 та -2.9 Тл. Горизонтальний градієнт магнітного поля дорівнював тут приблизно 1 мТл/км.