Мета роботи — оцінка механічних, оптичних і газодинамічних ефектів, які супроводжували політ і вибух метеороїда Юйшу. Вибух стався над малонаселеною місцевістю — провінцією Цинхай (Тибетське узгір’я, Китайська народна республіка). За даними NASA початкова кінетична енергія космічного тіла становила приблизно 9.5 кт ТНТ, або 40 ТДж. В енергію світлового спалаху перетворилось приблизно 4.9 ТДж, тобто 12.25 % від початкової кінетичної енергії тіла. Проєкції швидкості метеороїда дорівнювали: v_x = –2.6 км/с, v_y = 5.9 км/с, v_z = –12.1 км/с, що відповідає куту нахилу траєкторії до горизонту приблизно 5°. За висотою вибуху, яка дорівнювала 35.5 км, і кутом нахилу оцінено щільність речовини, яка є близькою до щільності звичайного хондриту (приблизно 3.5 т/м³). Знання кінетичної енергії та швидкості дозволило обчислити масу метеороїда (432 т) та його характерний розмір (6.2 м). Проаналізовано енергетику процесів, механічні, оптичні та газодинамічні ефекти космічного явища. Основне енерговиділення, яке супроводжувало гальмування фрагментів тіла, що руйнувалося при динамічному тиску порядку 1 МПа, мало місце в області довжиною 17.2 км на висоті приблизно 35 км. Припускались квазібезперервне дроблення та степеневий закон розподілу за масою фрагментів. Оцінено основні параметри балістичної та вибухової ударних хвиль. При числі Маха, яке дорівнює 45, радіус балістичної ударної хвилі був близьким до 280 м, а фундаментальний період — 2.6 с. За рахунок дисперсії період збільшувався від 9.5 до 30.1 с при збільшенні хвилею пройденої відстані від 50 до 5000 км. Радіус циліндричної та сферичної вибухових ударних хвиль був близьким до 0.8 та 2 км відповідно, а фундаментальний період — 7.5 та 18.8 с відповідно. Цей період збільшувався від 21.1 до 66.7 с та від 42 до 132.9 с при збіль-шенні відстані від 50 до 5000 км. Поблизу вибуху метеороїда відносний надлишковий тиск був максимальним. При зменшенні висоти він зменшувався, а при збільшенні висоти збільшувався приблизно до висоти 120...150 км, де він досягав 10...20 %, а потім зменшувався до декількох процентів. Абсолютне значення надлишкового тиску для сферичної хвилі було максимальним поблизу висоти вибуху, потім зменшувалось при зменшенні висоти до 15 км, далі знову збільшувалось. В епіцентрі вибуху воно було близьким до 310 Па для хвилі циліндричного типу або 48.5 Па для хвилі сферичного типу, чого недостатньо для пошкоджень наземних об’єктів. При збільшенні висоти надлишковий тиск зменшувався від багатьох десятків паскалів до мікропаскалів. Середня потужність світлового спалаху при її тривалості 1.26 с становила 3.9 ТВт, щільність потоку потужності поблизу вогняної кулі, точніше конуса довжиною 3.4 км і діаметром 18.6 м, — 19.5 МВт/м^{3При цьому температура поверхні була близькою до 4300 К, а довжина хвилі Віна — 0.67 мкм.}