Виконано комплексне моделювання процесів у всіх геосферах, зумовлених падінням та вибухом метеороїда Юйшу у провінції Цинхай (Китайська Народна Республіка) 22 грудня 2020 р. Оцінено термодинамічні та плазмові ефекти, а також ефекти турбулентності, що супроводжували падіння метеороїда Юйшу. Показано, що проліт космічного тіла призвів до утворення газопилового плюму. Нагрітий слід від метеороїда охолоджувався протягом декількох годин. Розглянуто чотири стадії охолодження сліду метеороїда. Перша з них тривала приблизно 0.2 с, за рахунок випромінювання температура сліду зменшилася вдвічі. Під час другої стадії (~3 с) мало місце охолодження за рахунок випромінювання та розширення сліду, температура зменшилася на 20 %. Протягом третьої стадії тривалістю 6 с продукти вибуху та нагрітий газ (термік), маючи прискорення близько 30 м/с², набрали швидкість підйому до значень 140 м/с, температура зменшилася на 10 %. Четверта стадія тривала приблизно 50 с, термік інтенсивно приєднував холодне повітря, поступово охолоджувався та гальмувався. Максимальна висота підйому терміка досягала 7...8 км. Продукти вибуху (пилинки, аерозолі), що входили до складу терміка, надалі брали участь у трьох процесах: повільному осіданні на поверхню Землі, турбулентному перемішуванні з навколишнім повітрям, у перенесенні переважними вітрами навколо планети. Показано, що ефект турбулентності у сліді метеороїда був добре виражений, а ефект магнітної турбулентності практично не проявився. Оцінено основні параметри плазми у сліді: висотні залежності лінійної та об’ємної концентрацій електронів, значень часу їхньої релаксації, частот зіткнень частинок, питомої провідності плазми, часів релаксації температури електронів. Показано, що лінійна і об’ємна концентрації електронів у сліді у початковий момент становили 10¹⁹...4*10²² м^–1 та 10¹⁷...10²¹ м^–3, а питома провідність плазми — порядку 103 Ом–1м–1. Обговорюється роль пилового компонента плазми.