Виконано комплексне моделювання теплових, турбулентних і плазмових процесів у всіх геосферах, зумовлених падінням та вибухом Київ¬ського метеороїда 19 квітня 2023 р. Оцінено термодинамічні та плаз¬мові ефекти, а також ефекти турбулентності, які супроводжували падіння Київського метеороїда. Показано, що проліт космічного тіла призвів до утворення газопилового плюму. Нагрітий слід від метеороїда охолоджувався протягом декількох секунд. Розглянуто спрощену одновимірну модель руху плюму у вертикальному напрямку. Оцінено прискорення та швидкість плюму. Початкове прискорення плюму спочатку досягало максимального значення 117 м/с² та тривало протягом часу порядку 1 мс. Його швидкість збільшувалася від 0 до 1 м/с, потім поступово зменшувалась до 0 м/с. За такої швидкості висота підйому плюму практично не збільшилася. Продукти вибуху (пилинки, аерозолі), що входили до складу терміка, надалі брали участь у трьох процесах: повільному осіданні на поверхню Землі, турбулентному перемішуванні з навколишнім повітрям, у перенесенні вітрами навколо Землі. Встановлено, що ефект турбулентності у сліді метеороїда був чітко виражений, тоді як ефект магнітної турбулентності був відсутній. Оцінено головні параметри плазми у сліді: а саме висотні залежності лінійної та об’ємної концентрацій електронів, часів їхньої релаксації, частот зіткнень частинок, питомої провідності плазми, часів релаксації температури електронів. Показано, що лінійна й об’ємна концентрації електронів у сліді у момент утворення відповідно становили 10¹⁷…10²³ м^–1 та 10¹⁷…10²² м^–3, питома провідність плазми становила близько 10³ Ом^–1м^–1. Роль пилового компонента плазми була незначною.