Фізичні ефекти Київського метеороїда. 3
1Чорногор, ЛФ 1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна |
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2024, 40(1):38-64 |
Язык: українська |
Аннотация: Проведено комплексне моделювання низки головних процесів у всіх геосферах, викликаних падінням і вибухом Київського метеороїда 19 квітня 2023 р. Оцінено магнітні, електричні, електромагнітні, іоносферні та сейсмічні ефекти, а також ефекти акустико-гравітаційних хвиль. Магнітний ефект іоносферних струмів і струму в сліді метеороїда міг бути істотним (0.4…0.7 нТл). За рахунок захоплення електронів у полі атмосферної гравітаційної хвилі магнітний ефект міг досягати порядку 0.6…6 нТл. Ефект зовнішнього електричного поля міг призводити до короткочасного імпульсу струму силою до 102…103 А. Електростатичний ефект міг супроводжуватися накопиченням заряду величиною 1…6 мКл, напруженістю електричного поля порядку 10 МВ/м. Протікання електричного струму у сліді могло призводити до випромінювання електромагнітного імпульсу в діапазоні частот 10…100 кГц з напруженістю 1…10 В/м. Встановлено, що електромагнітний ефект інфразвуку міг бути істотним (0.6…6 В/м і 2…20 нТл). Поглинання ударної хвилі на висотах динамо-області іоносфери (100… 150 км) могло супроводжуватися генерацією вторинних атмосферних гравітаційних хвиль з відносною амплітудою порядку 0.1 %. Падіння метеороїда призвело до утворення плазмового сліду, до помітного збурення не лише нижньої, але і верхньої атмосфери на відстанях не менш ніж 1 тис. км. Виникнення електрофонного ефекту видається нереальним. Можливості генерування іонного та магнітного звуку інфразвуком, а також градієнтно-дрейфової та дрейфово-дисипативної нестійкостей видаються малоймовірними. Розглянуті у статті магнітні, електричні й електромагнітні ефекти частково заповнюють прогалини в теорії фізичних ефектів метеороїдів у системі Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера. Магнітуда землетрусу, викликаного вибухом метеороїда, не перевищувала 1. Середня частота падіння космічних тіл, подібних до Київського метеороїда, становить 32.3 рік–1, тобто одна подія за 11 діб. |
Ключевые слова: іоносферні ефекти, акустичні ефекти, акустичні та атмосферні гравітаційні хвилі, електричні ефекти, електромагнітні ефекти, Київський метеороїд, комплексне моделювання, магнітні ефекти, плазмовий слід, сейсмічні ефекти |