Досліджено фотосферну конвекцію Сонця за відтвореними стратифікаціями променевої швидкості і температури (розв'язок нерівноважної інверсної задачі переносу випромінювання за профілями ліній нейтрального заліза λ ≈ 523.42 нм з високим просторовим і часовим розділенням). У середній і верхній фотосфері чітко проявляється інверсія температурних флуктуацій як в широких гранулах, так і в міжгранулах; для малих гранул інверсія зустрічається рідко. Виявлені великі гранули, породжені кількома висхідними потоками, що взаємодіють між собою в процесі їхнього розвитку і досягають шарів температурного мінімуму; зустрічаються гранули менших розмірів, що досягають цих шарів. З висотою променева швидкість зменшується і досягає нуля у шарах, розташованих вище від зони температурного мінімуму. У нижніх та верхніх фотосферних шарах виявлено значні горизонтальні зміщення гранул та міжгранул (500...1000 км) в процесі їхньої еволюції (швидкість таких переміщень 3...5 км/с), що обумовлено виходом нової комірки.