Досліджено залежність спектру поперечно-дрібномасштабних збурень від провідності іоносфери. Встановлено, що ці збурення, мають періодичну (альвенівські, повільні магнітозвукові та стисливі балонні моди) й аперіодичну (жолобкові та нестисливі балонні моди) складові, що взаємодіють між собою через тиск плазми. В роботі основна увага приділяється дослідженню спектру періодичних збурень, оскільки аперіодичні збурення були розглянуті раніше. Показано, що при достатньо великій провідності іоносфери спектр періодичних збурень мало відрізняється від спектру збурень, отриманого при «жорстких» граничних умовах, що відповідають ідеальній провідності. Встановлено, що зменшення провідності іоносфери призводить до зменшення частоти альвенівських мод, і при деякому значенні провідності перша альвенівська мода зникає. Частоти інших альвенівських мод при подальшому зменшенні провідності змінюються слабо. В той же час змінюється характер взаємодії альвенівських і повільних магнітозвукових мод. По мірі зменшення провідності іоносфери на графіку частот лінії їхніх спектрів, що «перезамикаються», зближуються, утворюючи у підсумку перетин. Показано, що при характерних значеннях параметрів періодичні збурення є затухаючими, а їхній декремент є пропорційним до провідності іоносфери при її малих значеннях та обернено пропорційний при великих. Зокрема, декремент є малим у денному та нічному секторах магнітосфери, а у вранішньому та вечірньому секторах гамування стає істотним. На основі магнітометричних вимірів низькоширотних станцій, що входять до міжнародної бази даних «Інтермагнет», показана якісна відповідність результатів чисельного моделювання та спостережних добових змін частотного спектра збурень магнітного поля.