Побудовано неоднорідні напівемпіричні фотосферні моделі активної області околу слабкого спалаху для головної фази його розвитку. Вони показали, що спалаховим збуренням була охоплена область фотосфери, за величиною не менша, ніж характерний розмір супергранули (30 тис. км). Як і в області спалаху, збурення поступово розповсюджувалося з верхніх шарів фотосфери у нижні, але в околі спалаху проникло на меншу глибину, і зміни термодинамічних параметрів були меншими. Прогрів деяких фотосферних шарів в околі спалаху досягав 300—500 K відносно незбуреної фотосфери. Концентрація атомів водню була змінена не більше ніж на 1.5 порядки.