Потужні нестаціонарні процеси на Сонці призводять до сонячних бур, а на Землі — до геокосмічних бур. Іоносферні бурі як невід’ємна частина геокосмічних бур є екстремальними проявами іоносферної погоди, варіації якої суттєво впливають на життєдіяльність цивілізації. Встановлено, що прояви сонячних і геокосмічних бур суттєво залежать не тільки від їхніх особливостей, але й від пори року, часу доби, магнітних і географічних координат тощо. Ці обставини безумовно роблять актуальними дослідження кожної нової іоносферної бурі, особливо унікальних подій. Метою цієї роботи є дослідження особливостей унікальної геокосмічної бурі 10—13 травня 2024 р. у F-області іоносфери. Вивчено головні особливості глобального прояву цієї бурі. Найбільші негативні збурення спостерігалися 11 травня 2024 р. під час фази відновлення геомагнітної бурі. На більшості спостережних станцій у денний час буря була сильною або дуже сильною. У нічний час переважно спостерігалися прояви сильної, дуже сильної та вкрай сильної бурі. Буря 13 травня 2024 р. була менш інтенсивною у порівнянні з бурею 11 травня 2024 р. У денний час вона належала до класу слабких і помірних, а у нічний час — переважно до сильних, і навіть дуже сильних. Часом негативні та позитивні іоносферні бурі змінювали одна одну. Позитивні іоносферні бурі були більш слабкими. Тривалість блекауту мала тенденцію до зменшення для станцій на менших географічних широтах.