Екватор Сатурна нахилений до площини орбіти на кут 26.75°; період обертання планети довкола Сонця становить 29.45 років. Через ексцентриситет орбіти е ≈ 0.056 південна півкуля Сатурна отримує на 25 % більше сонячної енергії, ніж північна, тому що перигелій орбіти Сатурн проходить в епоху літа у південній півкулі, афелій — в епоху літа у північній. Це позначається на фізичних характеристиках і вертикальній структурі атмосфери. Ми зареєстрували зміни на Сатурні і пов’язали їх із сезонним надходженням сонячної енергії. Для аналізу ми використали результати спостережень у моменти рівнодення в 1966, 1980, 1995 і 2010 рр. Широтні відмінності метанового поглинання по диску показали істотну асиметрію між північною й південною півкулями. При цьому зміна поглинання у протилежних півкулях відбувається по-різному. В ідентичних умовах попередньої історії планети у 1966 і 1995 рр. поглинання у північній літній півкулі було більшим, ніж у південній. Протилежний ефект спостерігався у 1980 р., коли поглинання було більшим у південній літній півкулі. Останнє рівнодення на Сатурні було у 2009 р. Всупереч сподіванням, що воно буде схожим на картину 1980 р., жодної суттєвої різниці поглинання між півкулями у 2009 р. не було зафіксовано, на відміну від рівнодень 1966, 1980 та 1995 рр., коли спостерігалась явна асиметрія поглинання у півкулях. При цьому у північній зимовій півкулі поглинання не зменшилося, а у літній південній — помітно зросло. На відміну від попередніх трьох рівнодень, у рівнодення 2009 р. мав місце міні- мум сонячної активності. Комбіновані спостереження КА «Вояджер» у 1980 р. і «Кассіні» у 2010 р. показали, що за один сатурніанський рік тропічна атмосфера у тропопаузі нагрілась на 10 К. Враховуючи ці відмінності та те, що у 2010 р. індекс сонячної активності дорівнював R = 0, а у 1980 р. — понад 150, оцінюємо, що радіаційна стала воднево-гелієвої атмосфери Сатурна дорівнює приблизно 4.5 земних років. А потепління у тропопаузі змінило атмосферну стратифікацію і стабільність та вплинуло на великомасштабну динаміку верхньої тропосфери у 2010 р.