Дослідження позагалактичних рентгенівських джерел з використанням даних космічної обсерваторії «XMM-Newton» є одним з основних напрямків сучасної рентгенівської астрономії. Спостереження показують, що рентгенівське випромінювання галактик — це в основному випромінювання центральної області — активного ядра галактики та сукупності рентгенівських джерел у диску галактики. В нашій роботі методом перехресного корелятивного порівняння двох сучасних каталогів було отримано вибірку з більш як 5000 рентгенівських галактик, більшість з котрих є активними ядрами галактик низької світності. Використовувались каталоги 4XMM-DR9, який містить 550124 унікальних рентгенівських джерел, що покривають 2.85 % неба, та база даних HyperLeda, що містить близько 1.5 млн галактик. На основі цієї вибірки були відібрані галактики зі значеннями потоку рентгенівського випромінювання, більшими за F = 10^-20 Дж×см^-2с^-1. Оскільки для таких джерел легше побудувати інформативний спектр, вони становлять особливий інтерес. Було створено ідентифікований та класифікований каталог з 1172 галактик, що верифікувався вручну, — каталог рентгенівських галактик Xgal. Більшість галактик, що входять у Xgal, мають активне рентгенівське ядро, серед них на малих відстанях від спостерігача переважають сейфертівські галактики, а на великих — квазари. 169 галактик мають протяжне ядро з видимим поверхневим розподілом яскравості, а 173 галактики мають більш ніж одне рентгенівське джерело. На основі Xgal був створений каталог протяжних рентгенівських галактик (з кутовими розмірами в оптичному діапазоні a >> 60”), що мають рентгенівські джерела поза ядром. Обидва каталоги викладено у вільному доступі. Каталог Xgal можна застосувати для побудови спектрів певного класу об’єктів в різних діапазонах та розробки чи вдосконалення теорії їхнього випромінювання, огляду яскравих та протяжних квазарів, а всю перехресну вибірку використовувати для дослідження слабких активних ядер галактик, великомасштабної структури Всесвіту у рентгенівському діапазоні.