У цій роботі розглядаються питання отримання параметрів орієнтації Землі (ПОЗ) на основі опрацювання лазерних спостережень супутників спеціального призначення. Це лазерні геодинамічні супутники «Lageos», «Etalon» та низькоорбітальні суїутники «Lares», «Ajisai», «Starlette», «Stella». Автором побудовано нове програмне забезпечення та запропоновано підхід, згідно з яким модель кожного геодинамічного явища, перетворення чи процесу спочатку тестується окремо, а далі включається у програмний пакет. Основну увагу в роботі зосереджено на аналізі можливості використання лазерних спостережень низькоорбітальних супутників для отримання ПОЗ. При цьому було показано, що незважаючи на те, що супутник Lares має значно нижчу орбіту (на висоті 700 км), ніж супутники «Lageos» (висота 7000 км), отримані з опрацювання спостережень супутника «Lares» значення ПОЗ мають в цілому таку саму точність. Цього вдалося досягти завдяки новому програмному забезпеченню та авторському підходу до вивчення моделей. Заключні результати було також отримано шляхом об'єднання окремих рядів ПОЗ як після їхнього отримання по кожному з супутників, так і об'єднанням на рівні умовних рівнянь. У останньому випадку точність об'єднаного ряду виявляться кращою на 10... 15%. Це дозволяє нам рекомендувати низькоорбітальні супутники для робіт в області геодинаміки на постійній основі.