Зроблено короткий історичний огляд спостережень сонячних плям із моменту їхнього відкриття до сьогоднішнього часу. Огляд не є збіркою всієї відомої історичної інформації про дослідження сонячних плям, а висвітлює дослідження п’яти вчених із п’яти різних сторіч, починаючи із шістнадцятого. У огляді висвітлено найбільш довготривалі спостереження сонячних плям. Сонячні плями спостерігалися ще у стародавні часи, про них є свідчення у давніх літописах і хроніках. Активне спостереження плям почалося, ймовірно, Гансом Ліппершеєм на початку XVII століття. Задокументовано, що першим спостерігав сонячні плями за допомогою телескопа Томас Герріот 8 грудня 1610 року. Ймовірно, що майже одночасно із ним у грудні 1610 р. за допомогою телескопа сонячні плями спостерігали Галілео Галілей і Йоганн Фабриціус, незалежно один від одного і від Герріота. Першу публікацію про сонячні плями зробив саме Фабриціус у червні 1611 р. Детальніше ми зупиняємося на спостереженнях Крістофа Шейнера, Христіана Горребу, Генріха Швабе та Гісако Коями. Свої багаторічні спостереження і дослідження сонячних плям з 1611 по 1630 рр. Крістоф Шейнер описав у книзі «Rosa Ursina sive Sol», яка стала взірцем для спостерігачів за Сонцем на довгі роки. Христіан Горребу був першим, хто висловив припущення про регулярність появи сонячних плям. А Генріх Швабе першим у 1843 р. відкрив періодичність (приблизно 10 років) кількості груп плям па Сопці. Рудольф Вольф, проаналізувавши всі доступні йому джерела, у 1852 р. уточнив, що сонячна активність має 11-річну періодичність, увів поняття відносного числа сонячних плям, організував регулярні спостереження і публікацію їхніх результатів. 40-річні спостереження Гісако Коями допомогли узгодити сучасні підрахунки числа плям із більш ранніми визначеннями. Система Вольфа протрималася до початку XXI століття. У липні 2015 р. було прийнято нову версію відносного числа сонячних плям (Версія 2.0). У роботі розраховано відношення «нових» і «старих» чисел Вольфа, наведено таблицю характеристик 11-річних циклів за Версією 2.0. Зроблено два прогнози максимуму 25-го циклу сонячної активності. У випадку, коли передвісником максимуму є значення відносного числа сонячних плям у мінімумі циклу (коефіцієнт кореляції r = 0.557, Р<0.001), прогнозоване значення максимуму становить 135.5 ± 33.8. У другому випадку, коли передвісником є тривалість попереднього циклу (r = -0.686, Р<0.001), прогнозований максимум становить 179.4 ± 18.2. Обидва прогнози вказують на те, що 25-й цикл буде потужнішим від 24-го і слабшим від 23-го циклу.