У роботі вимірюються допплерівські зміщення ліній у спектрах Сонця і зірок з ефективними температурами від 4800 до 6200 К та оцінюються середні конвективні (грануляційні) швидкості. Абсолютну шкалу зміщень для зірок було встановлено на основі отриманої залеж-ності зміщень сонячних ліній від оптичної глибини. Для FGK-зірок сонячного типу вперше отримано криві залежностей конвективних швидкостей від висоти в атмосфері для великого діапазону висот від 150 до 700 км. Всі криві вказують на зменшення блакитних зміщень з висотою, що означає уповільнення грануляційних швидкостей через фотосферу до нуля. У нижній хромосфері спостерігаються червоні зсуви сильних ліній Mg I, які свідчать про зміну напряму грануляційних швидкостей на протилежний і підтверджують ефекти оберненої грануляції на висотах вище 600 км. У більш холодних К-зірках грануляційні зміщення змінюються з висотою в середньому від –150 до 100 м/с, а у гарячих FG-зірках вони змінюються більш різко: від –700 до 300 м/с. Градієнт кривих зміщень збільшується зі збільшенням ефективної температури, зменшенням гравітації, металічності та віку зірки. Середня по всіх аналізованих висотах конвективна швидкість зірки збільшується від –90 до –560 м/с від холодніших до гаря-чіших зірок. Вона корелює з макротурбулентністю, асиметрією спектральних ліній і швидкістю обертання зірки. Ми також отримали променеві швидкості досліджуваних зірок і порівняли їх з даними SIMBAD. Були виявлені великі відхилення –21050 і 1775 м/с для зірок HD 102361 і HD 42936 відповідно. Для інших зірок відхилення не перевищує ±0.340 км/с, яке ймовірно пов’язане з використанням в даних SIMBAD середньої грануляційної швидкості –300 м/с. Як показав наш аналіз, середня конвективна швидкість не однакова для зірок сонячного типу. Вона менша (більша) для зірок, холодніших (гарячі- ших), ніж Сонце, тому у визначеннях променевих швидкостей необхідно враховувати індивідуальні конвективні швидкості зірок.