Гелій, вперше відкритий на Сонці за допомогою спектрального аналізу, відіграє поряд з воднем найважливішу роль в астрофізиці. Обговорюються дві фундаментальні величини: первинний вміст гелію, що утворився в результаті Великого Вибуху, і сучасний вміст гелію у молодих близьких зірках на початку їхньої еволюції. Показано, що на стадії головної послідовності відбувається збагачення атмосфер масивних зірок гелієм. Обговорюються дані про збагачення гелієм компонентів тісних подвійних B- і O-зірок. Розглянуто зірки із сильними аномаліями гелію і водню, а саме: хімічно пекулярнi Ap- і Bp-зірки з дефіцитом гелію, а також деякі типи зірок з гелієвими атмосферами.