Магнетар SGR 1900+14 як потенційне джерело галактичних космічних променів з енергіями понад 10E20 еВ
Heading:
| 1Гнатик, РБ 1Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна |
| Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2018, 34(4):3-13 |
| Start Page: Позагалактична астрономія |
| Мова: українська |
Анотація: Аналіз впливу магнітного поля Галактики на траєкторії космічних променів гранично високих енергій (КПГВЕ, E > 1020 еВ), зареєстрованих детекторами «Auger» та «Telescope Array», показує, що магнетар SGR1900+14 є потенційним галактичним джерелом триплету КПГВЕ — трьох подій у крузі радіуса 2° в околі Галактичного центра (l = 35°, b = –4°). Магнетар SGR1900+14 — нейтронна зоря з магнітним полем порядку 1015 Гс — утворився в результаті спалаху Наднової 1000...6000 років тому. Досліджуються можливі прояви космічних променів, прискорених залишком цієї Наднової, внаслідок їхньої взаємодії з молекулярними хмарами міжзоряного середовища в околі Наднової. Зокрема аналізується можливість такої моделі гамма-випромінювання нововідкритого неототожненого ТеВ-гамма-джерела 2HWC J1907+084. |
| Ключові слова: космічні промені, магнетари, молекулярні хмари |
References:
1. Гнатик Р. Б., Жданов В. І. Пошук галактичних джерел триплету космічних променів з енергіями понад 1020 еВ. Вісн. Київ. нац. ун-ту, Астрономія. 2016. 53. N 1. P. 37—40.
2. Aab A., Abreu P., Aglietta M., et al. Searches for large-scale anisotropy in the arrival directions of cosmic rays detected above energy of 1019 eV at the Pierre Auger Observatory and the Telescope Array. Astrophys. J. 2014. 794. N 2. P. 172.
3. Aab A., Abreu P., Aglietta M., et al. Searches for anisotropies in the arrival directions of the highest energy cosmic rays detected by the Pierre Auger Observatory. Astrophys. J. 2015. 804. N 1. P. 15.
4. Abeysekara A. U., Albert A., Alfaro R., et al. The 2HWC HAWC Observatory GAMMA Ray Catalog. Astrophys. J. 2017. 843. N 1. P. id. 40.
5. Aharonian F. A. Very high energy cosmic gamma radiation: A crucial window on the extreme universe. World Scientific Publishing Co. Pte. Ltd., Singapore. 2004. P. 495.
6. Allard D. Extragalactic propagation of ultrahigh energy cosmic-rays. Astropart. Phys. 2012. 39-40. N 1. P. 33—43.
7. Bisnovatyi-Kogan G. S. Young neutron stars with soft gamma ray emission and anomalous X-ray pulsars. eprint .2017. arXiv:1702.08353
8. Duncan R. C., Thompson C. Formation of very strongly magnetized neutron stars - Implications for gamma-ray bursts. Astrophys. J. Lett. 1992. 392., N 1. P. L9—L13.
9. Eichler D. Ultrahigh energy activity in giant magnetar outbursts. arXiv:astro-ph/0504452. 2005.
10. Kaspi V. M., Beloborodov A. M. Magnetars. Annu. Rev. Astron. and Astrophys. 2017. 55. N 1. P. 261—301.
11. Kotera K., Olinto A. V. The astrophysics of ultrahigh energy cosmic rays. Annu. Rev. Astron. and Astrophys. 2011. 49. N 1. P. 119—153.
12. Mazets E. P., Golenetskij S. V., Guryan Y. A. Soft gamma-ray bursts from the source B1900+14. Sov. Astron. Lett. 1979. 5. P. 343—344.
13. Olausen S. A., Kaspi V. M. The McGill magnetar catalog. Astrophys. J. Suppl. 2014. 212. N 1. P. 6.
14. Rice T. S., Goodman A. A., Bergin E. A., et al. A uniform catalog of molecular clouds in the Milky Way. Astrophys. J. 2016. 822. N 1. P. id. 52.
15. Smidt J., Whalen D. J., Wiggins B. K., et al. Population III Hypernovae. Astrophys. J. 2014. 797. N 2. P. id. 97.
16. Sokolsky P. Recent results from TA. Report on workshop “Multimessenger Astronomy in the Era of PeV Neutrinos”. 2014.
17. Tendulkar S. P., Cameron P. B., Kulkarni S. R. Proper motions and origins of SGR 1806-20 and SGR 1900+14. Astrophys. J. 2012. 761. N 1. P. id. 76.
18. The CTA Collaboration Science with CTA. eprint 07997. 2017. 19. The Fermi-LAT Collaboration 3FHL: The third catalog of hard Fermi-LAT sources. eprint arXiv:1702.00664. 2017.
20. Turolla R., Zane S., Watts A. Magnetars: the physics behind observations. Repts Progress in Phys. 2015. 78. N 11. P. id. 116901.
21. Vlasov A. D., Metzger B. D., Thompson T. A. Neutrino-heated winds from rotating protomagnetars. Mon. Notic. Roy. Astron. Soc. 2014. 444. N 4. P. 3537—3558.