В роботі досліджуються статистичні властивості сонячної грануляції в активній ділянці на поверхні Сонця, від фотосфери до нижньої хромосфери. Ми користуємось швидкостями, інтенсивностями та магнітним полем, якi були отримані на різних висотах в атмосфері Сонця за даними спостережень на телескопі VТТ Обсерваторії дель Тейде на Тенерифе. Зміни параметрів ліній (центральна глибина лінії, напівширина, еквівалентна ширина, зсув центральної глибини) та конвективна швидкість представлені в залежності від величини напруженості магнітного поля. Ми запропонували 16-колонну модель сонячної грануляції в залежності від напрямку руху конвективних елементів та знака контрасту на двох висотах: у неперервному спектрі та у найвищому шарі (h=650 км). Ми знайшли, що магнітне поле перешкожає конвективним елементам змінювати знак контрасту та напрямок руху. атмосфера Сонця, конвекція, магнітне поле Сонця