При дистанційних спостереженнях планети, яка обертається по еліптичній орбіті навколо центрального світила, її блиск буде значно змінюватися в залежності від фазового кута. Просторова індикатриса відбивання видимого шару планети-гіганта в неперервному спектрі виз¬начається в основному оптичними властивостями і функцією розподілу по розмірах частинок на рівнях формування випромінювання. В роботі оцінено деякі параметри аерозолів, розраховано спектральні розподіли яскравості по диску планети для значень фазового кута в інтервалі від 0° до 180°. За цими даними визначені сферичне та геометричне альбедо і фазові функції планети: обчислені відносні зміни інтегрального блиску планети при обертанні навколо зірки. Для деяких зоряних систем є реальна можливість реконструювати орбітальну фазову криву. Це дозволить уточнити значення кута нахилу площини орбіти до картинної площини, що в деяких випадках може призвести до збільшення оцінки маси екзопланети майже в шість разів.