Генерація напруженого стану літосфери Землі та Марса, обумовлена переорієнтацією їхніх фігур
| 1Церклевич, АЛ, 1Заяць, ОС, 1Шило, ЄО, 1Шило, ОМ 1Національний університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна |
| Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2018, 34(1):30-56 |
| Start Page: Динаміка і фізика тіл Сонячної системи |
| Мова: російська |
Анотація: Виконано комп'ютерне моделювання переорієнтації фігури літосфери Землі та Марса. Показано, що фігура поверхні літосфери має іншу орієнтацію, ніж фігура геоїда (ареоїда), і у процесі еволюційного саморозвитку планети в результаті дії ендогенних і гравітаційно-ротаційних сил відбувається перерозподіл мас, що призводить до напруженого стану літосфери. Вирішення цієї задачі розглядається на прикладі апроксимації висот поверхні літосфери двовісним еліпсоїдом із сімома параметрами. Ввівши поняття «еволюційного відхилення виска» і припустивши, що тангенціальні сили пропорційні куту між напрямком лінії виска у минулу геологічну епоху і нинішнім напрямком в заданій точці, розраховані діючі горизонтальні сили у верхній оболонці планети. Обчислені поля векторів тангенціальних сил показують хороший збіг з напрямком просторово-часового переміщення материків і тектонічних плит на Землі і узгоджуються з результатами вимірювань горизонтальних складових векторів руху станцій GNSS. Це досить переконливо свідчить про те, що літосферні маси при тривалому впливі вихрових ротаційно-гравітаційних сил набувають властивостей повзучості. Внаслідок цього взаємодія блоків і плит в рамках вихрової ротаційно-гравітаційної моделі може бути пов'язана з пружними полями, які створюють єдине планетарне геодинамічне поле, що формує еволюційний стан геосередовища. |
| Ключові слова: ареоїд, геоїд, гравітаційно-ротаційні сили, еволюційне відхилення прямовисних ліній, тангенціальні масові сили, фігура поверхні літосфери |
References:
1.Вегенер А. Возникновение материков и океанов / Пер. с нем. П. Г. Каминского под ред. П. Н. Кропоткина. Л.: Наука, 1984. 285 с.
2.Викулин А. В. Новый тип упругих ротационных волн в геосреде и вихревая геодинамика. Geodynamics and Tectonophysics. 2010. 1. № 2. P. 119—141.
3.Геологическая история территории СССР и тектоника плит. М.: Наука, 1989. 206 с.
4.Долицкий А. В. Образование и перестройка тектонических структур. М.: Недра, 1985. 219 с.
5.Жарков В. Н. Внутреннее строение Земли и планет. М.: Наука, 1978. 192 с.
6.Карпенко И. В. Синергетическая тектоника. 1. Физическая природа глобальных цикличностей. Геофиз. журн. 2012. 34. № 5. С. 60—71.
7.Кэри У. В поисках закономерностей развития Земли и Вселенной. М.: Мир, 1991. 448 с.
8.Маслов Л. А. Геодинамика литосферы Тихоокеанского подвижного пояса. Хабаровск— Владивосток: Дальнаука, 1986. 200 с.
9.Менард Г. У. Геология дна Тихого океана. М.: Мир, 1966. 275 с.
10.Мещеряков Г. А., Церклевич А. Л. Гравитационное поле, фигура и внутреннее строение Марса. Киев: Наук. думка, 1987. 240 с.
11.Новая глобальная тектоника. М.: Мир, 1974. 471 с.
12.Пейве А. В. Тектоника и магматизм. Изв. АН СССР. Сер. геологическая. 1961. № 3. С. 36—54.
13.Ротационные процессы в геологии и физике, Ред. Е. Е. Милановский. М.: ДомКнига, 2007. 528 с.
14.Слензак О. И. Вихревые системы литосферы и структуры докембрия. Киев:Наук. думка, 1972. 182 с.
15.Тяпкин К. Ф., Довбнич М. М. Новая ротационная гипотеза структурообразования и ее геолого-математическое обоснование. Донецк: Ноулидж, 2009. 342 с.
16.Хаин В. Е. Об основных принципах построения подлинно глобальной модели динамики Земли. Геология и геофизика. 2010. 51. № 6. С. 753—760.
17.Церклевич А. Л. Кореляційний аналіз гравітаційного поля і топографії планет земної групи. Геодинаміка. 2013. № 1 (14). С. 11—20.
18.Церклевич А. Л., Заяць О. С. Геодинамічна еволюція фігури Землі та Марса. Геодинаміка. 2012. № 2 (13). C. 38—42.
19.Церклевич А., Заяць О., Шило Є. Апроксимація висот фізичної поверхні Землі двовісним і тривісним еліпсоїдами. Геодинаміка. 2016. № 1 (20). С. 40— 49.
20.Церклевич А., Заяць О., Шило Є. Динаміка трансформації фігури Землі. Кинематика и физика небес. тел. 2017. 33. № 3. С. 54—69.
21.Blakey R. Global Paleogeography. URI: https://www2.nau.edu/rcb7/globaltext2.htm
22.Geist E. L., Childs J. R., Scholl D. W. The origin of basins of the Aleutian ridge: implications for block rotation of an arc massif. Tectonics. 1988. 7. N 2. P. 327— 341.
23.Maloof A. C., Halverson G. P., Kirschvink J. L., et al. Combined paleomagnetic, isotopic, and stratigraphic evidence for true polar wander from the Neoproterozoic Akademikerbreen Group, Svalbard, Norway. Geol. Soc. Amer. Bull. 2006. 118. N 9/10. P. 1099 —1124.
24.Nur A., Ron H., Scotti O. Fault mechanics and the kinematics of block rotation. Geology. 1986. 14. P. 746—749.