Розвиток кругового сонячного спалаху M6.4 за спостереженнями в лінії Нα

Чорногор, СМ, 1Кондрашова, НМ
1Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України, Київ, Україна
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2021, 37(2):41-56
Start Page: Фізика Сонця
Мова: українська
Анотація: 

Вивчено розвиток спалаху 3N/M6.4 19 липня 2000 року в активній області NOAA 9087 на основі аналізу його зображень в лінії Нα. Використано Нα-фільтрограми, отримані у Медонській обсерва-торії. Спалахово-активна область NOAA 9087 мала складну мультиполярну структуру магнітного поля. Спалах бала 3N/M6.4 почався з появи двох яскравих ядер поблизу великої плями. Через кілька хвилин з’явилися спалахові ядра в центральній частині активної області, де було виявлено корональне джерело жорсткого рентгенівського випромінювання. Спалах тривав 2.5 год. Його енергія вивільнялася послідовно в різних місцях активної області. Ядра спалаху розташовувалися уздовж лінії розділу полярностей на межах хромосферних комірок. Спалахові стрічки мали кругову форму. Зроблено припущення про магнітну топологію типу віяло-шип, що містить нульову точку. В такому випадку спалахові стрічки — це місця перетину віялового квазісепаратрисного шару з нижньою атмосферою. Послідовна поява спалахових ядер може вказувати на ковзне магнітне перез’єднання в досліджуваному спалаху. На Нα-зображеннях у головній фазі спалаху є петлі, що перез’єднуються у східній частині активної області, які добре видно в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль.

Ключові слова: активність, магнітні перез’єднання, Сонце, сонячні спалахи, хромосфера