Особливості іоносферної бурі 21-24 грудня 2016 р.

Кацко, СВ, Ємельянов, ЛЯ, 1Чорногор, ЛФ
1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2021, 37(2):57-74
Start Page: Динаміка і фізика тіл Сонячної системи
Мова: українська
Анотація: 

Метою цієї роботи є дослідження відгуку F-області та зовнішньої іоносфери на помірну геомагнітну бурю 21 грудня 2016 р. (Kр max = 6). Предмет дослідження — висотно-часові варіації параметрів іоносферної плазми над Харковом. Експериментальні дані отримано за допомогою методів вертикального зондування та некогерентного розсіяння радіохвиль із використанням іонозонда та радара некогерентного розсіяння. Приведені результати базуються на кореляцій-ному аналізі сигналу некогерентного розсіяння. Температури іонів та електронів, а також швидкості руху іоносферної плазми визначалися з набору виміряних кореляційних функцій некогерентно розсіяного сигналу. Для обчислення концентрації електронів використовувалися виміряні для ряду висот іоносфери потужності некогерентно розсіяного сигналу, температури іонів і електронів, а також концентрація електронів у максимумі іонізації області F іоносфери, яка розрахована за значеннями виміряної іонозондом критичної частоти. Помірна геомагнітна буря над Харковом супроводжувалася іоносферною бурею зі знакозмінними фазами (першою позитивною і другою негативною). Максимальне збільшення концентрації електронів дорівню-вало 1.8 раза, а її зменшення — 3.4 раза відповідно. Негативна фаза супроводжувалася невеликим підйомом шару F2 (на 20...28 км), чому могло послужити зменшення вертикальної складової швидкості руху плазми та збільшення температури електронів на 600...800 К і тем-ператури іонів на 100...160 К. Зареєстровано ефекти сильних негативних іоносферних збурень у період наступного магнітосферного збурення 22—24 грудня 2016 р. зі зменшенням концентрації електронів у максимумі шару F2 до 2.5...4.9 раза. Ефекти негативних збурень проявились у варіаціях температур електронів та іонів. Загалом помірна магнітна буря викликала значні зміни концентрації електронів у максимумі шару F2, які супроводжувалися нагріванням іоносферної плазми, зміни варіацій вертикальної складової швидкості руху іоносферної плазми та висоти максимуму іонізації під час головної фази магнітної бурі.

Ключові слова: K космічна погода, іонозонд, іоносферна буря, геомагнітна буря, концентрація електронів, позитивна та негативна фази бурі, радар некогерентного розсіяння, температури електронів і іонів, швидкість руху плазми