Досліджено науково-організаційну діяльність видатного українського астрофізика, планетолога, академіка АН УРСР Миколи Павловича Барабашова. Висвітлено етапи наукового шляху талановитого ученого, одного з фундаторів планетології, який присвятив своє життя вивченню тіл Сонячної системи. Проаналізовано шляхи реалізації відомих астрономічних проєктів, ініційованих та запроваджених Барабашовим у Харківському державному університеті з метою організації якісних спостережень та покращення отриманих результатів. Розглянуто внесок академіка М. П. Барабашова у формування напрямів планетних досліджень в астрономічних установах СРСР через функціонування Комісії з фізики планет АН СРСР, діяльністю якої він опікувався упродовж багатьох років. Започатковані М. П. Барабашовим у Харківській астрономічній обсерваторії фотометричні, згодом — спектрофотометричні та поляриметричні дослідження Місяця та планет привели до формування наукової школи планетології, яка динамічно розвивалася. З початком космічної ери в історії людства результати діяльності представників цієї школи отримали міжнародне визнання, оскільки вивчення об’єктів Сонячної системи набуло прикладного значення. Охарактеризовано напрями робіт, які виконувалися учнями та послідовниками академіка М. П. Барабашова у Харківській астрономічній обсерваторії спільно з їхнім науковим лідером. З’ясовано ступінь залучення харківських астрономів під загальним керівництвом М. П. Барабашова до проєктів радянської космічної програми на початку 1960-х років.