Об’єкт дослідження — інфразвуковий сигнал, який згенерувався 18 грудня 2018 р. у процесі падіння та вибуху високошвидкісного (32 км/с), високоенергійного (173 кт ТНТ), великого (9.4 м) космічного тіла, яке отримало назву Камчатського метеороїда. Предмет дослідження — параметри інфразвукового сигналу, який продукувався Камчатським метеороїдом. Як вихідні використовувалися дані про часові залежності тиску в інфразвуковій хвилі, зареєстрованій станціями міжнародної системи моніторингу ядерних випробувань Організації з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (I53US, I30JP, I59US, I46RU, I57US і МААГ2). Результати вимірювань перетворювалися з відносних одиниць в абсолютні. Потім часові залежності тиску в інфразвуковій хвилі піддавалися фільтрації в діапазоні періодів 1...40 с. Після цього здійснювався системний спектральний аналіз відфільтрованих часових залежностей за допомогою взаємодоповнювальних інтегральних перетворень: віконного перетворення Фур’є, адаптивного перетворення Фур’є та вейвлет-перетворення з материнською функцією Морле. У результаті досліджень виявилось, що амплітуда інфразвукового сигналу досить швидко спадала при збільшенні відстані від місця вибуху метеороїда до місця реєстрації сигналу. Час запізнення інфразвукового сигналу збільшувався в міру збільшення відстані між місцем вибуху космічного тіла та місцем реєстрації сигналу. Швидкість приходу сигналу залежала від вказаної відстані та орієнтації траси і змінювалася у межах 269...308 м/с. Тривалість інфразвукового сигналу практично не залежала від відстані між місцем генерації та місцем реєстрації сигналу. Спектри інфразвукового сигналу були широкосмуговими, у них виявлялись періоди приблизно від 5 до 40 с. Разом з тим найбільша енергія припадала на виділені періоди 12...15 і 28...33 с. Побудовано кореляційні поля та регресії для основних параметрів інфразвуку. За переважним періодом інфразвуку оцінено кінетичну енергію (179 кт ТНТ) та акустичну ефективність (~4 %) космічного тіла.