Іоносферне моделювання є одним із найпотужніших інструментів для вивчення поведінки іоносфери. Метою цієї статті є оцінка продуктивності моделі IRI-Plas2017 у п’яти різних довготних секторах протягом різних фаз 24-го циклу сонячної активності (2011—2017). Для вивчення добових і сезонних коливань загального вмісту електронів (TEC) використовувалися середньогодинні значення TEC. Для вивчення різниці між виміряними та прогнозованими значеннями TEC використовувався графік річної похибки, визначений на основі щомісячних середніх. Річні відхилення TEC використовувалися для дослідження зв’язку між значеннями TEC, отриманими за допомогою глобальної системи позиціонування (GPS), і оцінками TEC у рамках моделі IRI-Plas2017. Наші результати показали, що найвище зареєстроване значення TEC дорівнювало 89 TECU (06:00 UT) в азіатському секторі (BAKO), тоді як найнижче значення 22 TECU (08:00 UT) — в австралійському секторі (DAV1) відповідно у фазах зростання та спадання під час березневого рівнодення. Піврічна варіація є провідним фактором у всіх фазах сонячного циклу в африканському та азіатському секторах, за винятком спадної та максимальної фази, коли реєструвалися аномалії. Піврічні аномалії також були помітними у всіх фазах сонячного циклу в австралійському, американському та азіатському секторах. Зимова аномалія переважала в усіх фазах сонячного циклу в американському, азіатському та європейському секторах. Проте модель IRI-Plas2017 не змогла належним чином відтворити два помітні явища (піврічні коливання та зимові аномалії), які спостерігалися у всіх п’яти довготних секторах.